Коротко:
- У гострій ситуації з загрозою життю одразу набирайте 102 або 112 — навіть якщо справа стосується самих поліцейських.
- Злочини правоохоронців розслідує Державне бюро розслідувань. Гаряча лінія ДБР: +38 (044) 300 27 07.
- Скарги на дії поліції також приймає гаряча лінія Національної поліції 0-800-50-02-02 та Уповноважений з прав людини за номером 1678.
- Безоплатну правову допомогу можна отримати за 0-800-213-103.
- Фіксуйте все можливе: відео, свідків, час, місце. Потім звертайтеся письмово й до правозахисників.
- Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію адвоката чи офіційне звернення.
Коли бачиш, як хтось у формі застосовує смертельну силу, мозок часто просто відключається. Страх, шок, відчуття безсилля. Але саме в такі хвилини важливо знати конкретні номери й чіткий порядок дій. Не «кудись зверніться», а саме кому і в якій послідовності дзвонити.
В Україні злочини, вчинені працівниками поліції, Нацгвардії, СБУ чи інших силових структур, розслідує не звичайна поліція, а Державне бюро розслідувань. Це принципово. Якщо просто набрати 102 і зупинитися на цьому, справу можуть «закрити» на місці. Тому алгоритм має бути подвійним: спочатку зупинити небезпеку, потім — забезпечити незалежне розслідування.
Нижче — покроково, без зайвої води, з реальними номерами, які працюють станом на 2026 рік.
Що робити прямо зараз, якщо поліція застосовує силу
Перше і головне — зберегти життя. Якщо хтось стріляє, б’є до несвідомого стану чи душить — набирайте 102. Оператор має направити наряд. Навіть якщо підозра падає на самих поліцейських, служба 102 зобов’язана реагувати. Паралельно можна набрати 112 — єдиний номер екстрених служб.
Поки чекаєте, якщо є можливість і це безпечно:
- увімкніть запис відео на телефон (краще з фіксацією часу та геолокації);
- запам’ятайте або швидко запишіть номери машин, погони, імена, якщо чуєте;
- відійдіть на безпечну відстань, але залишайтеся в зоні видимості, щоб бути свідком;
- попросіть інших людей теж знімати і залишатися.
У практиці я не раз бачив, як люди боялися діставати телефон, бо «ще гірше буде». Насправді наявність відео часто зупиняє ескалацію. Але тільки якщо ви самі не підставляєтеся під удар.
Куди звертатися після інциденту: Державне бюро розслідувань
ДБР створене саме для того, щоб розслідувати злочини, скоєні правоохоронцями, суддями, топпосадовцями та військовими у певних випадках. Якщо є ознаки вбивства, тяжких тілесних ушкоджень, перевищення влади чи катувань — це їхня підслідність.
Як повідомити ДБР:
- зателефонувати на гарячу лінію +38 (044) 300 27 07;
- написати на електронну пошту info@dbr.gov.ua;
- заповнити онлайн-форму на офіційному сайті dbr.gov.ua;
- особисто прийти до приймальні в Києві (вул. Симона Петлюри, 15) або до територіального управління.
Є також форма анонімного повідомлення про кримінальне правопорушення. Вона працює, якщо ви вказуєте конкретні факти, які можна перевірити: час, місце, опис осіб, що сталося. Просто емоційні фрази на кшталт «поліція всіх вбиває» ніхто розглядати не буде.
Важливо чітко сформулювати: хто, коли, де, що саме зробив, які наслідки, які є докази. Чим конкретніше — тим швидше відкриють провадження.
За досвідом тих, хто вже проходив цей шлях, найчастіше ефективніше працює комбінація: дзвінок + письмова заява з доданими відео та фото. Після реєстрації повідомлення ви маєте право знати номер кримінального провадження і слідчого.
Інші важливі номери та органи
Паралельно з ДБР варто задіяти кілька каналів. Це створює додатковий контроль і зменшує шанси, що справу «заговорять».
| Орган / служба | Номер | Для чого |
|---|---|---|
| Національна поліція (гаряча лінія) | 0-800-50-02-02 | Скарги на дії поліцейських, консультації |
| Уповноважений Верховної Ради з прав людини | 1678 | Порушення прав людини, катування, жорстоке поводження |
| Безоплатна правова допомога | 0-800-213-103 | Юридична консультація та представництво |
| Гаряча лінія МВС | 1536 | Скарги на посадовців системи МВС |
| Урядова гаряча лінія | 1545 | Загальні звернення громадян |
Омбудсман (Уповноважений) особливо корисний, коли є ознаки катувань або нелюдського поводження. Його апарат може направити звернення до прокуратури і ДБР, а також проводити моніторингові візити.
Безоплатна правова допомога — це не «просто порада». У багатьох випадках люди мають право на вторинну правничу допомогу, тобто на адвоката за державний кошт. Не нехтуйте цим номером.
Правозахисні організації та додаткова підтримка
Державні органи — це обов’язковий крок. Але часто саме громадські організації допомагають не загубитися в системі, зібрати докази правильно і супроводжувати справу.
Українська Гельсінська спілка з прав людини має мережу громадських приймалень. Вони консультують дистанційно і допомагають з документами. Є й інші організації, які спеціалізуються на поліцейському насильстві та катуваннях.
У практиці помічав: коли людина приходить до правозахисників із уже зареєстрованим повідомленням у ДБР і відеоматеріалами, шанси на реальний рух справи значно вищі. Без цього часто все зупиняється на рівні «перевіримо і дамо відповідь».
Ще один важливий момент — медична фіксація. Якщо є тілесні ушкодження у потерпілого чи свідків, одразу звертайтеся до лікарні і вимагайте детальний опис. Судово-медична експертиза пізніше стане ключовим доказом.
Типові помилки, які роблять люди
Перша — чекати, що «саме розбереться». Не розбереться. Без заяви і тиску справа може просто не відкритися або закритися через відсутність складу злочину.
Друга — дзвонити тільки в місцевий відділ поліції і зупинятися. Місцеві колеги часто неохоче розслідують «своїх». Тому ДБР — обов’язково.
Третя — видаляти відео «бо страшно». Краще зберегти в хмарі, відправити кільком людям або правозахисникам. Докази зникають дуже швидко.
Четверта — писати заяви емоційно, без фактів. «Вони вбили людину» — це не заява. «14 серпня о 22:15 за адресою … двоє поліцейських у формі з номерами … застосували вогнепальну зброю, після чого потерпілий перестав подавати ознаки життя. Є відеозапис» — це вже робочий матеріал.
П’ята — боятися анонімності. Анонімне повідомлення до ДБР можливе, але якщо ви готові бути свідком, краще залишати контакти. Слідчим часто потрібні уточнення.
Що відбувається після звернення
Після реєстрації повідомлення в ДБР слідчий зобов’язаний протягом 24 годин внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо є ознаки злочину). Ви маєте право отримати витяг.
Далі йде збір доказів, допити, експертизи. Це довго. Іноді місяці. Тому важливо не зникати: підтримувати зв’язок зі слідчим, надсилати додаткові матеріали, підключати адвоката.
Якщо бачите, що справа стоїть, можна звертатися до прокуратури з клопотанням про здійснення нагляду, до омбудсмана, до правозахисників. У крайньому разі — до Європейського суду з прав людини, але це вже після вичерпання національних засобів.
Варто розуміти: система не ідеальна. Є випадки, коли розслідування гальмують. Але саме системні, задокументовані звернення з доказами змушують її працювати краще, ніж мовчання.
Окремі нюанси воєнного стану
Під час війни ситуація ускладнюється. Іноді силові дії відбуваються в зоні бойових дій або за участі військових. У таких випадках підслідність може змінюватися, але алгоритм той самий: фіксувати, повідомляти ДБР, підключати омбудсмана і правозахисників.
Якщо інцидент стався на блокпосту чи під час перевірки документів — додатково фіксуйте всі обставини. Часто саме деталі (чи був наказ, чи була загроза) стають ключовими для кваліфікації.
І ще один момент, про який рідко кажуть. Після таких подій свідки й родичі потерпілих часто самі потребують психологічної підтримки. Є гарячі лінії психологічної допомоги, і ними варто користуватися. Це не слабкість — це нормальна реакція на травму.
Якщо ви стали свідком або постраждали — не залишайтеся наодинці з цим. Дзвоніть. Пишіть. Фіксуйте. Система працює тоді, коли на неї тиснуть фактами, а не мовчанням.
Збережіть собі ключові номери прямо зараз. У критичній ситуації шукати їх буде ніколи. І пам’ятайте: ваша заява з доказами — це не «скарга», а інструмент, який може зупинити повторення подібного.
