Коротко:
- Цифрова гривня (е-гривня) — це електронна форма національної валюти, яку емітує Національний банк України.
- Вона має той самий статус і цінність, що й готівка чи безготівкові кошти, але існує лише в цифровому вигляді.
- Перший закритий пілот пройшов у 2018–2019 роках. Зараз тривають дослідження та підготовка до нового тестування.
- Остаточне рішення про масовий випуск ухвалять після завершення повномасштабної війни через потрібні інвестиції та технічні нюанси.
- Е-гривня не замінить готівку чи банківські рахунки — вона доповнить їх і дасть нові можливості, зокрема офлайн-платежі та програмовані перекази.
Цифрова гривня — це не криптовалюта і не ще один електронний гаманець від приватного банку. Це повноцінна форма національної грошової одиниці, яку гарантує держава через Національний банк. Якщо ви користуєтеся карткою чи застосунком банку, гроші там — це зобов’язання комерційної установи. Е-гривня ж буде прямим зобов’язанням НБУ, як готівка в гаманці.
Багато хто плутає її з біткоїном чи стейблкоїнами. Різниця принципова: курс е-гривні завжди 1:1 до звичайної гривні, вона має статус законного платіжного засобу (коли її запровадять), а емітент — виключно центральний банк. У практиці помічав, що люди спочатку реагують на слово «цифрова» насторожено: згадують волатильність крипти. Але тут інша історія.
НБУ визначає е-гривню як електронну форму грошової одиниці України. Її ключове призначення — ефективно виконувати всі функції грошей і доповнювати готівкову та безготівкову форми. Не замінювати, а саме доповнювати. Це важливо розуміти з самого початку.
Що саме таке цифрова гривня і чим вона відрізняється
Е-гривня — це CBDC, central bank digital currency. У світі подібні проєкти розвивають понад сто країн. В Україні правова база вже є: Закон «Про платіжні послуги» прямо згадує цифрові гроші Національного банку.
Ось головні відмінності у зручній таблиці:
| Характеристика | Готівка | Безготівкові кошти в банку | Е-гривня |
|---|---|---|---|
| Емітент | НБУ | Комерційний банк | НБУ |
| Форма | Фізична | Запис на рахунку | Цифрова (гаманець) |
| Гарантія | Держава | Банк + Фонд гарантування | Пряма гарантія НБУ |
| Офлайн | Так | Ні | Планується можливість |
| Програмованість | Ні | Обмежена | Так (умовні платежі) |
Після таблиці варто додати: е-гривня не потребуватиме обов’язкового банківського рахунку. Людина зможе мати цифровий гаманець безпосередньо чи через надавачів платіжних послуг. Це відкриває доступ тим, хто зараз користується переважно готівкою.
У 2018–2019 роках НБУ вже провів закритий пілот. Тоді протестували базові функції на обмеженій платформі. Результати підтвердили технічну можливість. Пізніше, у вересні 2021-го, відкрили повноцінний проєкт «Е-гривня». У 2022-му зареєстрували торговельну марку.
Як далеко просунувся проєкт зараз
Станом на 2025–2026 роки Національний банк продовжує дослідження. У річному звіті регулятора за 2025 рік прямо сказано: аналізували технологічні рішення провідних постачальників, вивчали досвід інших центральних банків (особливо цифровий євро), досліджували можливості офлайн-платежів. Також почали дивитися на можливе співіснування з стейблкоїнами.
Остаточне рішення про випуск ухвалять після завершення повномасштабної війни. Причина проста і чесна — потрібні значні інвестиції, а пріоритети зараз інші. Голова НБУ Андрій Пишний неодноразово підкреслював: війна дає підстави відтермінувати, і цей час використовують, щоб знайти краще технічне рішення.
Пілот з реальними користувачами планували на 2025 рік, але терміни зсунулися. Зараз триває пошук технологічного партнера і відпрацювання архітектури. Модель, найімовірніше, буде дворівневою: НБУ емітує, а банки та небанківські надавачі платіжних послуг розповсюджують і обслуговують гаманці.
Які функції розглядають
- Звичайні роздрібні платежі між людьми і бізнесом.
- Офлайн-розрахунки — навіть коли немає інтернету чи електрики.
- Програмовані платежі: гроші можна «запрограмувати» на конкретну мету (наприклад, соціальна допомога тільки на певні товари чи протягом обмеженого часу).
- Цільові державні виплати без зайвих посередників.
- Можливість транскордонних платежів у майбутньому.
Після списку коротко: саме офлайн-функція звучить особливо актуально в умовах блекаутів. У практиці бачив, як люди в прифронтових районах чи під час відключень повертаються до готівки. Е-гривня могла б частково закрити цю потребу.
Переваги, які обіцяють, і реальні ризики
Серед плюсів, які називає регулятор і експерти:
- Вища фінансова інклюзія — доступ для тих, хто не має банківського рахунку.
- Дешевші та швидші платежі, особливо дрібні.
- Прозорість для держави (але з дотриманням приватності користувача).
- Зменшення частки тіньової економіки.
- Стійкість платіжної системи в кризових умовах.
- Підготовка до інтеграції з цифровим євро в межах євроінтеграції.
Тепер про інший бік. Ризики теж є, і їх варто називати відкрито. Кібербезпека — будь-яка цифрова система може стати ціллю. Приватність: як саме буде збалансовано анонімність і боротьбу з відмиванням коштів. Вплив на банківську систему: якщо люди масово переведуть кошти в е-гривню, банки можуть втратити частину депозитної бази. Тому, ймовірно, введуть ліміти на суми в гаманцях.
Ще один момент, який часто ігнорують: цифрова грамотність. Не всі пенсіонери чи мешканці сіл одразу розберуться з новим інструментом. Тому впровадження має бути дуже поступовим і з потужною інформаційною підтримкою.
Порівняння з іншими країнами
Китай уже має e-CNY у масштабному використанні. Багамські острови — Sand Dollar. Нігерія — eNaira. Європа активно готує цифровий євро. Україна дивиться саме на європейський досвід, бо прагне сумісності. У нас перевага — високий рівень цифровізації послуг через «Дію» і звичка людей до безготівкових розрахунків. За даними НБУ, частка безготівкових операцій з картками вже давно перевищує 60–65 %.
Що це означає для звичайної людини і бізнесу
Якщо е-гривню запровадять, ви зможете:
- Зберігати частину коштів у цифровому гаманці НБУ.
- Платити офлайн, якщо функцію реалізують.
- Отримувати соціальні виплати безпосередньо в е-гривні з можливістю «програмування» витрат.
- Робити миттєві перекази без банківських комісій у деяких сценаріях.
Для бізнесу цікавіша історія з програмованими платежами і зниженням витрат на еквайринг. Але все це — перспектива, а не завтрашній день.
За досвідом спостережень за фінансовим ринком, найчастіша помилка новачків — чекати швидкого запуску «як у Китаї». В Україні підхід обережніший. Регулятор неодноразово підкреслював: спочатку пілот з реальними користувачами, збір даних, аналіз впливу, і лише потім рішення про масштабування.
Коли чекати і що робити зараз
Реалістичний горизонт — після завершення активної фази війни і стабілізації економіки. Оптимістичні оцінки інколи називають 2027 рік для обмеженого використання, але це лише припущення. Поки що варто стежити за офіційними повідомленнями Національного банку.
Що можна зробити вже сьогодні? Нічого спеціального. Просто продовжувати користуватися безготівковими інструментами, стежити за оновленнями законодавства про платіжні послуги і не купуватися на фейкові «проєкти цифрової гривні» від приватних осіб. Єдиний легальний емітент — НБУ.
Цифрова гривня — це не революція, яка завтра змінить життя. Це еволюційний крок, який Україна робить обережно і з огляду на власні реалії. Коли вона з’явиться, у вас буде вибір: користуватися чи ні. І цей вибір — найкраща новина в усій історії.
Слідкуйте за офіційними каналами Національного банку. Там з’являться перші деталі пілоту, коли вони будуть готові. А поки що звичайна гривня — і в гаманці, і на картці — працює як працювала.
