Коротко:
- Офіційна посада в сучасному університеті — президент, а не ректор у класичному розумінні.
- З 2022 року НаУКМА очолює Сергій Квіт (повторно, після каденції 2007–2014).
- Історичні ректори старої Академії (XVII–XIX ст.) — десятки імен, серед яких Феофан Прокопович і Георгій Кониський.
- Відроджена Могилянка з 1991–1992 рр. має лише кількох президентів: Брюховецький, Квіт, Мелешевич, знову Квіт.
- Під час війни університет зберігає автономію, збільшує кількість вступників і розвиває нові програми.
- Президент відповідає за стратегію, зовнішнє представництво і координацію ректорату.
Коли люди шукають «ректор Києво-Могилянської академії», вони зазвичай хочуть зрозуміти, хто сьогодні стоїть на чолі одного з найстаріших і найвпізнаваніших університетів України. Відповідь коротка: з 2022 року це Сергій Миронович Квіт. Але посада офіційно називається президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Саме так склалося історично після відродження закладу на початку 1990-х.
Могилянка — не просто виш. Це місце, де з XVII століття виховували інтелектуальну еліту, а після радянської перерви університет знову став символом відкритої, європейської освіти. І постать керівника тут завжди була знаковою. Зараз розберемо і сучасного очільника, і тих, хто стояв на чолі раніше, і що взагалі означає бути президентом цього університету.
Хто такий президент НаУКМА і чим він відрізняється від ректора
У більшості українських університетів керівника називають ректором. У Києво-Могилянській академії з моменту відродження закріпилася інша традиція — президент. Це не просто назва. Президент здійснює загальне керівництво, відповідає за результати діяльності, координує роботу ректорату і Вченої ради, вирішує найважливіші питання і представляє університет назовні.
Ректорат при цьому існує як робочий колегіальний орган. Туди входять віцепрезиденти з різних напрямів — навчального, наукового, фінансового, міжнародного. Президент контролює і спрямовує їхню роботу. Така модель ближча до західних університетів, де є president або chancellor, а не класичний ректор у пострадянському розумінні.
У практиці помічав, що абітурієнти і батьки часто плутають терміни. Пишуть «ректор Могилянки» навіть у офіційних запитах. Але на сайті університету і в документах фігурує саме «президент». Контракт із Сергієм Квітом підписало Міністерство освіти і науки у березні 2022 року, і він діє досі.
Сучасний очільник: Сергій Квіт
Сергій Миронович Квіт народився 26 листопада 1965 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, захистив кандидатську і докторську дисертації з філології, а також здобув ступінь доктора філософії в Українському вільному університеті в Мюнхені. Майстер спорту з фехтування, колишній чемпіон України.
Його шлях у Могилянці довгий. У 2001 році заснував Києво-Могилянську школу журналістики. Потім став деканом факультету соціальних наук і соціальних технологій. У 2007–2014 роках уперше очолив університет як президент. Після Революції гідності був міністром освіти і науки України (2014–2016). Саме за його каденції ухвалено Закон «Про вищу освіту» 2014 року, який заклав основи університетської автономії. Пізніше очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (2019–2022).
У січні 2022 року Академічна конференція знову обрала його президентом. Міністерство освіти спочатку вагалося з визнанням результатів, але вже в березні контракт підписали. Відтоді Квіт керує університетом в умовах повномасштабної війни.
Що робить президент зараз
- Формує стратегію розвитку (у 2025–2026 роках завершували Стратегію НаУКМА 2026–2035).
- Підтримує міжнародні партнерства і програми подвійних дипломів.
- Слідкує за фінансовою стійкістю і фандрейзингом.
- Представляє університет у спілкуванні з владою, донорами, випускниками.
- Координує роботу в умовах війни — від укриттів до підтримки студентів-військовослужбовців.
За спостереженнями тих, хто працює в академічному середовищі, Квіт залишається одним із найпослідовніших прихильників автономії університетів. Він неодноразово публічно говорив, що українські виші мають конкурувати якістю, а не кількістю студентів, і що держава має дати більше фінансової свободи.
Історія керівників: від братської школи до сучасності
Стара Києво-Могилянська академія (від 1615 як братська школа, з 1632 — колегія, пізніше академія) мала десятки ректорів. Серед найвідоміших — Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Інокентій Ґізель, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Георгій Кониський. Багато хто з них був не лише адміністратором, а й богословом, письменником, політичним діячем.
У 1817 році стару Академію закрили. На її місці з’явилася Київська духовна академія, яка проіснувала до 1919–1920 років. Потім — радянська перерва майже на сімдесят років.
Відродження почалося у 1991 році. Головним ініціатором став В’ячеслав Брюховецький. Він став першим президентом НаУКМА і керував університетом до 2007 року. Саме за нього сформувалася сучасна модель — ліберальна освіта, вибірковість курсів, англомовні програми, міжнародні зв’язки.
| Період | Керівник | Посада |
|---|---|---|
| 1991/1992–2007 | В’ячеслав Брюховецький | Президент (почесний президент досі) |
| 2007–2014 | Сергій Квіт | Президент |
| 2014–2019 | Андрій Мелешевич | Президент |
| 2019–2022 | Т. в. о. (Гуменна, Ярошенко, Ожоган та ін.) | Виконувачі обов’язків |
| 2022 — дотепер | Сергій Квіт | Президент |
Після кожного списку варто додати контекст. Брюховецький будував університет з нуля на історичній території. Квіт у перший термін відстоював автономію в умовах політичного тиску. Мелешевич продовжував розвиток правничих і соціальних напрямів. Повернення Квіта у 2022-му збіглося з початком повномасштабного вторгнення, тож пріоритети змінилися: збереження спільноти, безпека, міжнародна підтримка, якість освіти в кризових умовах.
Як обирають президента і які повноваження
Вибори відбуваються на Академічній конференції — найвищому колегіальному органі самоврядування. Кандидати проходять обговорення, голосування відкрите. Результати потім затверджує Міністерство освіти і науки через контракт.
Повноваження широкі, але не абсолютні. Президент не може одноосібно змінювати структуру факультетів чи закривати програми без Вченої ради. Водночас саме він несе відповідальність за фінансові результати, міжнародну репутацію і стратегічний розвиток. У звітах президента, які публікуються щороку, видно, наскільки детально відстежують показники — від кількості абітурієнтів до грантів і публікацій.
Під час війни НаУКМА, на відміну від багатьох вишів, фіксувала зростання кількості вступників. У 2025 році приріст сягав помітних відсотків. Це один із показників, якими університет пишається.
Виклики війни і позиція керівництва
З 2022 року головне завдання — зберегти університет живим. Це означає і фізичну безпеку (укриття, змішане навчання), і підтримку викладачів і студентів, які служать у Збройних силах, і боротьбу з відтоком кадрів. Квіт неодноразово підкреслював, що Могилянка залишається в Україні і не планує евакуації.
Паралельно розвивають нові напрями. З’явилися програми, пов’язані зі здоров’ям, природничими науками, військовою підготовкою у співпраці з відповідними структурами. Міжнародна співпраця не зупинилася — навпаки, посилилася. Університет підписує меморандуми з європейськими і американськими партнерами, бере участь у програмах підтримки українських студентів за кордоном.
У практиці спілкування з випускниками і викладачами помічав цікаву річ: люди очікують від президента не лише адміністративних рішень, а й публічної позиції. Квіт її має. Він регулярно коментує питання якості освіти, автономії, ролі університетів у післявоєнній відбудові.
Чому постать ректора (президента) важлива саме для Могилянки
У класичному університеті керівник часто сприймається як управлінець. У Могилянці — інакше. Тут традиційно цінують інтелектуальну незалежність, критичне мислення і відкритість. Президент має бути не тільки хорошим менеджером, а й людиною, яка розуміє цю культуру.
Брюховецький заклав фундамент. Квіт двічі повертався до цієї посади саме тому, що спільнота бачила в ньому продовжувача традиції. Мелешевич, юрист за освітою, підсилив академічні стандарти. Кожен наступник додавав щось своє, але базові цінності — автономія, якість, європейськість — залишалися.
Сьогодні, коли українська вища освіта переживає демографічний спад, фінансові труднощі і конкуренцію з закордонними університетами, роль лідера стає ще помітнішою. Від нього залежить, чи збереже заклад свою особливість, чи розчиниться в загальному потоці.
Якщо ви цікавитеся Могилянкою як абітурієнт, викладач чи просто спостерігач, варто стежити не лише за офіційними новинами, а й за публічними виступами президента. Там часто звучать речі, які потім стають орієнтиром для всієї системи. А якщо плануєте вступ — дивіться на конкретні програми, викладачів і можливості, які університет дає саме зараз. Саме вони, а не тільки ім’я керівника, визначають, чи підходить вам цей виш.
