Коротко:
- Аліменти на дитину платить той з батьків, хто проживає окремо, незалежно від факту розлучення.
- Мінімальний гарантований розмір у 2026 році — 1408,50 грн на дитину до 6 років і 1756 грн на дитину 6–18 років.
- Орієнтир для суду: 1/4 доходу на одну дитину, 1/3 на двох, 1/2 на трьох і більше.
- Можна домовитися нотаріально або стягнути через судовий наказ чи позов.
- Аліменти на колишнього подружжя можливі лише за чіткими умовами непрацездатності чи догляду за дитиною.
- Заборгованість стягується до 10 років, а ухилення загрожує обмеженням прав і виконавчим провадженням.
Розлучення саме по собі не знімає з батьків обов’язку утримувати дітей. Той, хто залишається з дитиною, має право вимагати аліменти — і в шлюбі, і після його розірвання. Багато хто думає, що спочатку треба розлучитися, а вже потім бігти в суд. Насправді це не так. Аліменти можна стягнути паралельно з розлученням або навіть без нього.
У практиці я часто бачу, як люди відкладають це питання роками, а потім дивуються сумі боргу. Закон стоїть на боці дитини: мінімум гарантований, а суд може піти й вище, якщо є підстави. Нижче розберу, як усе працює в 2026 році — від розміру до реальних кроків.
Хто і коли зобов’язаний платити аліменти
Обов’язок утримувати дитину виникає з моменту її народження і триває до 18 років (а в окремих випадках і довше — якщо дитина продовжує навчання). Це прописано в Сімейному кодексі України. Розлучення, окреме проживання чи навіть відсутність офіційного шлюбу нічого не змінюють. Головне — встановлене батьківство.
Платить той з батьків, з ким дитина не проживає. Якщо дитина живе з матір’ю — платить батько, і навпаки. Якщо батьки домовилися про спільне виховання і дитина проводить приблизно рівну кількість часу з обома, суд усе одно може призначити аліменти тому, хто має вищий дохід. Усе залежить від конкретних обставин.
Важливий момент: аліменти можна вимагати навіть якщо ви досі в шлюбі і проживаєте під одним дахом. Достатньо довести, що другий батько фактично не бере участі в утриманні.
Який розмір аліментів у 2026 році
Закон дає два основних способи визначити суму: частка від доходу або тверда грошова сума. Орієнтири для частки такі:
- на одну дитину — 1/4 заробітку (доходу);
- на двох дітей — 1/3;
- на трьох і більше — 1/2.
Але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Це верхня межа для судового наказу.
Є ще мінімальна гарантія. Згідно з Законом про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для дітей до 6 років становить 2817 грн, для дітей 6–18 років — 3512 грн. Мінімальний гарантований розмір аліментів — 50 % від цієї суми:
- до 6 років — 1408,50 грн;
- від 6 до 18 років — 1756 грн.
Менше суд призначити не може. Рекомендований орієнтир — повний прожитковий мінімум (2817 і 3512 грн відповідно). Якщо в платника достатній дохід, суд часто саме на нього й орієнтується.
У практиці помічав, що коли платник офіційно отримує мінімальну зарплату, а фактично живе значно краще (дорогі покупки, поїздки, нова техніка), суд може призначити тверду суму і не обмежуватися офіційним доходом. Це прямо передбачено частиною 3 статті 182 Сімейного кодексу.
| Вік дитини | Прожитковий мінімум | Мінімум аліментів (50 %) | Рекомендований розмір | Максимум (10 ПМ) |
|---|---|---|---|---|
| До 6 років | 2817 грн | 1408,50 грн | 2817 грн | 28 170 грн |
| 6–18 років | 3512 грн | 1756 грн | 3512 грн | 35 120 грн |
Суд при визначенні суми враховує стан здоров’я дитини і платника, наявність інших дітей, майно, витрати, які явно перевищують офіційний дохід. Якщо платник безробітний або приховує доходи, найкращий варіант — вимагати тверду грошову суму.
Як стягнути аліменти: три основні шляхи
Найкращий і найшвидший варіант — домовитися. Батьки можуть укласти нотаріальний договір про сплату аліментів. У ньому фіксують суму, строки, порядок виплати. Якщо хтось перестає платити, другий батько йде до нотаріуса за виконавчим написом і одразу до виконавчої служби. Без суду.
Якщо домовленості немає, є два судових варіанти.
Судовий наказ — спрощена процедура. Підходить, коли ви просите стандартну частку (1/4, 1/3 або 1/2) або мінімум 50 % прожиткового мінімуму. Суд видає наказ протягом п’яти днів без виклику сторін. Це справді швидко. Але якщо є спір щодо розміру або батьківства — наказ не підійде.
Позовна заява — коли потрібна тверда сума, більша за мінімум, або є складні обставини. Розгляд триває довше, сторони викликаються. Рішення набирає чинності через 30 днів, якщо немає апеляції.
Подати можна за місцем свого проживання або проживання відповідача. Судовий збір за стягнення аліментів на дітей не сплачується.
Які документи потрібні
Список стандартний, але краще зібрати повний пакет:
- паспорт і ІПН позивача;
- свідоцтво про народження дитини;
- рішення суду про розірвання шлюбу (якщо вже є) або свідоцтво про шлюб;
- довідка про склад сім’ї або витяг з реєстру територіальної громади;
- довідки про доходи (свої і, якщо є, відповідача);
- чеки, квитанції, що підтверджують витрати на дитину (гуртки, лікування, одяг);
- заява або позов у двох примірниках.
Якщо хочете тверду суму — обов’язково додайте докази потреб дитини і можливостей платника. Суд любить конкретні цифри, а не загальні фрази.
У практиці бачив, як люди приносять лише свідоцтво про народження і дивуються, чому суд призначив мінімум. Чим більше документів про реальні витрати — тим вищі шанси на адекватну суму.
Аліменти на колишнього чоловіка чи дружину
Це вже інша історія. Право на утримання після розлучення виникає не автоматично. Сімейний кодекс передбачає кілька випадків:
- непрацездатність настала до розлучення або протягом року після нього, і особа потребує допомоги, а колишній партнер може її надати;
- до пенсійного віку залишилося не більше п’яти років, і подружжя прожило разом не менше десяти років;
- один з подружжя не міг працювати чи вчитися через виховання дитини, хворобу чи інші вагомі причини — тоді право діє три роки після розлучення;
- під час вагітності і догляду за дитиною до трьох років (або до шести, якщо дитина має особливі потреби).
Розмір визначає суд, враховуючи можливості платника і потреби одержувача. Це не відсоток від доходу, як для дітей, а конкретна сума. І тут уже судовий збір сплачується.
На практиці такі справи трапляються рідше. Більшість людей думають лише про дітей, а про себе згадують пізно. Якщо є підстави — краще заявити вимогу одразу.
Зміна розміру, індексація та заборгованість
Розмір аліментів не вічний. Якщо обставини суттєво змінилися — можна просити збільшення або зменшення через суд. Підстави: народження іншої дитини, втрата роботи, інвалідність, суттєве зростання доходів другого боку, нецільове використання коштів.
Тверда грошова сума індексується щороку. Частка від доходу змінюється автоматично разом із зарплатою.
Заборгованість можна стягнути за минулий час, але не більше ніж за десять років. Для цього треба довести, що ви намагалися отримати гроші, а платник ухилявся. Просте мовчання роками не допоможе.
Якщо борг накопичився, виконавча служба може арештувати рахунки, майно, обмежити виїзд за кордон, забрати права на керування. У особливо затятих випадках — навіть кримінальна відповідальність за злісне ухилення.
Типові помилки, які дорого коштують
Перша — чекати, поки «сам почне платити». Не почне. Друга — брати усну домовленість. Через рік уже ніхто нічого не пам’ятає. Третя — вимагати лише мінімум «аби було». Потім виявляється, що дитина ходить на секції, потрібні ліки, а грошей катастрофічно не вистачає.
Четверта помилка — ігнорувати докази прихованих доходів. Суд може врахувати витрати, які явно не відповідають офіційній зарплаті. П’ята — не контролювати виконання рішення. Отримали виконавчий лист і забули. Через півроку з’ясовується, що боржник уже змінив роботу, а ви нічого не знаєте.
Ще один момент, про який мало хто думає: аліменти можна стягнути і тоді, коли другий батько за кордоном. Україна є учасницею міжнародних конвенцій. Процедура довша, але реальна. Через Міністерство юстиції можна ініціювати визнання українського рішення за кордоном.
Що робити прямо зараз
Якщо дитина вже живе з вами, а другий батько не допомагає — не відкладайте. Спочатку спробуйте домовитися письмово. Не вийшло — збирайте документи і йдіть або за судовим наказом, або з позовом. Чим раніше подасте, тим раніше почнеться нарахування.
Матеріал носить інформаційний характер і не замінює консультацію юриста. Кожна ситуація має свої нюанси — стан здоров’я, наявність майна, інші діти, місце роботи. Краще один раз сісти з фахівцем і прорахувати, ніж потім роками виправляти помилки.
Дитина не винна в розлученні батьків. Її право на гідне утримання закон захищає жорстко. І якщо ви цей захист використовуєте правильно — результат зазвичай на користь дитини.
