Коротко:
- Відкритий у жовтні 2018 року біля школи №259 у Деснянському районі.
- Адреса: проспект Червоної Калини, 21в (колишній Маяковського, 21г).
- Безкоштовний вхід, асфальтове покриття, підходить новачкам і середньому рівню.
- Є дві розгінні гірки, фанбокс з грайндбоксом, мінірампа та памп-трек довжиною 43 метри.
- Ролердром можна використовувати взимку для міні-хокею чи ковзанки.
- Популярний серед місцевих райдерів на самокатах, скейтах, роликах і BMX.
Скейт парк Троєщина — це невелика, але дуже зручна відкрита локація для тих, хто живе на лівому березі і не хоче щоразу їхати через усе місто. Він з’явився в рамках громадського проєкту «Спортивне містечко» і з перших днів став місцем, куди після школи або роботи приходять підлітки й молодь. Тут немає величезних бетонних боулів чи високих рамп для профі, зате є все потрібне для відпрацювання базових трюків і просто кайфового катання.
Адреса легко запам’ятовується: проспект Червоної Калини, 21в, поруч зі школою №259. Раніше це був проспект Маяковського, але після перейменування всі орієнтуються вже на нову назву. Вхід повністю безкоштовний, парк відкритий цілодобово в теплу пору року, хоча ввечері освітлення не завжди ідеальне. За досвідом, найкращий час — з 16:00 до 20:00 у будні, коли ще світло і немає натовпу.
Покриття тут асфальтове. Це і плюс, і мінус. Плюс — швидко розганятися і котитися. Мінус — падіння відчувається жорсткіше, ніж на бетоні. Багато хто з місцевих райдерів радить одразу брати наколінники й налокітники, особливо якщо тільки починаєш.
Як з’явився скейт-парк і що в ньому є
Історія парку почалася восени 2018 року. Депутат Київради Вадим Онуфрійчук тоді активно просував ідею спортивних майданчиків у спальних районах. За кілька тижнів на місці звичайного майданчика з’явилися фігури: дві розгінні гірки (класичні квотерпайпи), центральний фанбокс з грайндбоксом і окрема мінірампа з власним покриттям. Ролердром одразу спроєктували так, щоб узимку його можна було заливати під ковзанку або міні-хокей.
Через рік, у листопаді 2019-го, додали дві нові траси — памп-трек і мануал-бокс. Памп-трек вийшов особливо вдалим: 43 метри довжини. На той момент це був один із найдовших у країні. Він дозволяє тренувати баланс і ритм без зайвого відштовхування ногами. Саме через нього парк досі приваблює самокатерів і ролерів навіть більше, ніж скейтбордистів.
Основна зона залишається компактною. Тут немає величезного простору, як на ВДНГ, але для щоденних тренувань цього вистачає з головою. У практиці помічав, що місцеві хлопці й дівчата швидко освоюють базові грайнди саме на цьому фанбоксі, бо висота комфортна і не лякає.
Для кого підходить локація
Якщо ви тільки-но взяли скейт або трюковий самокат — це одне з найкращих місць у Києві. Фігури розраховані на початковий і середній рівень. Високі вильоти тут робити складно, але відпрацювати оллі, кікфліп, прості грайнди і мануали можна спокійно.
Найбільше людей приходить на самокатах. Потім ідуть ролики й скейтборди. BMX теж катають, але рідше — рампи для них трохи низькуваті. У вихідні іноді збирається компанія з 15–20 осіб, і тоді доводиться чекати чергу на улюблену фігуру. У будні ж можна кататися майже наодинці.
Для досвідчених райдерів парк швидко стає тісним. Якщо вже стабільно робите 360 або складні ліпси, краще їхати на бетонні локації. Але як місце «під боком» для підтримання форми — ідеально.
Що взяти з собою
- Захист: наколінники, налокітники, шолом (особливо якщо новачок).
- Запасні підшипники й коліщата — асфальт швидко їх зношує.
- Воду й щось перекусити: поруч є магазини, але не завжди хочеться відриватися.
- Запасну футболку — влітку тут спекотно і пильно.
Після кількох сесій на цьому покритті розумієш, чому багато хто каже «арахіс». Коли асфальт стирається, з’являються дрібні камінці, і дошка починає вібрувати. Тому регулярне чищення коліс і перевірка підшипників — обов’язкова справа.
Як дістатися і що поруч
Найзручніше добиратися маршруткою або автобусом, які йдуть по проспекту Червоної Калини. Від зупинки біля школи №259 — буквально 2–3 хвилини пішки. Якщо їдете з центру, можна доїхати до кінцевої швидкісного трамвая на Троєщині і далі пішки або таксі.
Поруч розташовані футбольне поле, багатофункціональний спортивний майданчик і дитячий футбольний клуб. Тому ввечері територія завжди жива. Є лавочки, де можна перепочити, і трохи тіні від дерев. Туалетів і роздягалень немає — це все-таки відкритий районний спот, а не комерційний парк.
Узимку ролердром іноді заливають. Тоді сюди приходять уже з ковзанами. Але повноцінної критої ковзанки тут немає, тож усе залежить від погоди й ініціативи місцевих.
Порівняння з іншими скейт-парками Києва
| Локація | Покриття | Рівень | Вхід | Особливість |
|---|---|---|---|---|
| Троєщина | Асфальт | Новачки–середній | Безкоштовно | Довгий памп-трек |
| Лівобережна | Асфальт | Середній | Безкоштовно | Біля Дніпра, дворівнева рампа |
| ВДНГ (урбан-парк) | Бетон | Усі рівні | Безкоштовно | Велика площа, багато фігур |
| BORN | Дерево/метал | Новачки | Платний | Критий, з тренером |
З таблиці видно, що Троєщина виграє саме зручністю для місцевих. Не треба витрачати годину на дорогу. За спостереженнями, багато хлопців з Троєщини спочатку катають тут місяць-два, набирають упевненість, а вже потім їдуть на ВДНГ чи в криті парки.
Типові помилки новачків і як їх уникнути
Перша і найчастіша — приходити без захисту. На асфальті навіть невисоке падіння залишає серйозні садна. Друга — одразу лізти на найвищу гірку. Краще почати з фанбоксу і памп-треку, відчути дошку чи самокат.
Ще одна класика: катати в дощ або одразу після нього. Асфальт стає слизьким, а пил перетворюється на бруд, який забиває підшипники. Краще почекати, поки все висохне.
У практиці бачив, як новачки намагаються одразу знімати відео для соцмереж і через це роблять зайві ризиковані спроби. Краще спочатку просто катати для себе, а вже потім ловити кадри.
Чи варто їхати спеціально
Якщо ви живете на Троєщині, Вигурівщині чи сусідніх масивах — однозначно так. Це ваш домашній спот. Якщо ж з правого берега чи центру, то тільки якщо хочете спокійно покатати без натовпу і великих фігур. Для серйозного прогресу все одно краще чергувати з бетонними парками.
Парк уже кілька років працює без серйозних оновлень, тому деякі елементи трохи зношені. Але місцеві самі іноді підфарбовують і підчищають. Атмосфера тут дружня: майже завжди хтось підкаже, як краще заїхати на фігуру, або просто підбадьорить після падіння.
Якщо плануєте приїхати вперше, закладіть годину-півтори. Цього вистачить, щоб оцінити всі фігури і зрозуміти, чи підходить вам стиль локації. А далі вже вирішуватимете, чи стане вона вашою постійною точкою.
Скейт парк Троєщина — це не про мега-трюки і не про ідеальне покриття. Це про можливість вийти з дому, поставити дошку і просто покататися. І для багатьох хлопців і дівчат з району саме цього вистачає, щоб залишатися в русі.
