Коротко:
- Головну частку експорту формує агропродукція — соняшникова олія, кукурудза, пшениця, соя та м’ясо птиці.
- Друге місце займають метали й руда: залізна руда, прокат, чавун.
- Зростає відправка кабелів, дроту, деревини та деяких видів машин.
- У 2025 році загальний експорт товарів склав близько 40,4 млрд доларів, з яких понад половина — продовольство.
- Основні покупці — Польща, Туреччина, Німеччина, країни ЄС, Індія та Єгипет.
- Логістика досі залежить від чорноморських портів і сухопутних коридорів через ЄС.
Україна традиційно залишається одним із найбільших постачальників продовольства у світі. Навіть у складних умовах війни більшість валютної виручки країна отримує саме від продажу сільськогосподарської продукції. У 2025 році, за даними Державної митної служби, експорт товарів сягнув приблизно 40,4 млрд доларів. Більше половини цієї суми принесли продовольчі товари та сировина для їх виробництва.
Якщо коротко відповісти на питання «які товари з України відправляють за кордон», то на першому місці — соняшникова олія, зернові та олійні культури. Далі йдуть металургійна продукція, кабелі, деревина. Структура трохи змінюється з року в рік, але аграрна домінанта зберігається вже багато років. Нижче розберемо все детальніше — що саме їде, куди і в яких обсягах.
Аграрний експорт: основа української валютної виручки
Продовольчі товари та сільськогосподарська продукція у 2025 році дали близько 22,5 млрд доларів. Це майже 56 % усього товарного експорту. Частка трохи знизилася порівняно з попереднім роком, але за абсолютними цифрами аграрії все одно залишаються головними постачальниками валюти.
Найбільш цінна позиція — соняшникова олія. У 2025 році її відправили на суму понад 5,2 млрд доларів. Україна досі тримає лідерство у світі за цим продуктом. Основні покупці — Індія, Іспанія, Нідерланди, Італія. Олія йде як у сирому вигляді (наливом), так і в рафінованому — у пляшках і каністрах.
Друге місце впевнено тримає кукурудза. Її експорт у 2025 році склав близько 3,9 млрд доларів. Основні напрямки — Туреччина, Італія, Іспанія, Китай. Пшениця принесла майже 3 млрд доларів. Її активно купують Єгипет, Алжир, Індонезія та країни Близького Сходу.
Соєві боби — ще одна стабільна позиція (близько 1,3 млрд доларів). М’ясо птиці (переважно курятина) — трохи більше 1 млрд. Також у списку лідерів залишаються ріпак, соняшникова макуха, ячмінь і цукор. У практиці помічав, що навіть невеликі партії органічної продукції або нішевих культур (горох, сорго) часто дають кращу маржу, ніж класичні зернові, але обсяги там, звісно, менші.
Важливий нюанс: фізичні обсяги зернових у 2025 році зменшилися сильніше, ніж вартість. Це пов’язано і з урожаєм, і з логістичними обмеженнями, і з тим, що частина продукції йде вже в переробленому вигляді.
Метали та руда: друга опора експорту
Метали та вироби з них у 2025 році принесли близько 4,7 млрд доларів. Частка цієї групи навіть трохи зросла. Найбільше виручки дала залізна руда і концентрати — приблизно 2,3–2,4 млрд доларів. Основний покупець — Китай, далі йдуть Словаччина та Польща.
Далі в списку — гарячекатаний плоский прокат, чавун, напівфабрикати зі сталі. Металурги змогли частково відновити поставки після важких років. Хоча потужності в деяких регіонах досі обмежені, експорт чорних металів у 2025-му зріс порівняно з 2024-м.
За спостереженнями, саме металургія часто першою реагує на зміни світових цін. Коли попит у Китаї чи Європі падає — одразу видно по цифрах. Коли зростає — українські комбінати намагаються швидко наростити відвантаження.
Машини, кабелі та електротехніка
Ця група виглядає скромніше за обсягом, але динаміка тут цікава. У 2025 році експорт машин, устаткування та транспорту склав близько 3,6 млрд доларів. Найбільший драйвер — ізольовані проводи та кабелі. Їх відправили на 1,41 млрд доларів. Зростання помітне, і частка кабельної продукції в загальному експорті піднялася.
Кабелі йдуть переважно до країн Європейського Союзу. Там є стабільний попит з боку автомобільної та енергетичної промисловості. Також у цій групі присутні окремі види обладнання, комплектуючі та деякі транспортні засоби. Хоча повноцінного високотехнологічного машинобудування в експорті поки небагато, кабельна продукція вже давно стала «тихою» зіркою.
Деревина, меблі та інші промислові товари
Експорт деревини та виробів з неї у 2025 році перевищив 1,9 млрд доларів. Зростання відчутне. Пиломатеріали, плити, меблі — усе це активно купують у Європі. Позитивне сальдо в цій групі досить високе, що рідкість для багатьох інших позицій.
Також варто згадати готову харчову продукцію (цукор, кондитерські вироби, соки), хімічну продукцію в невеликих обсягах і навіть електроенергію в окремі періоди. Але саме деревина та меблі дають більш-менш стабільний грошовий потік без сильної залежності від урожаю.
Куди саме їде український товар
Географія експорту у 2025 році охопила понад 200 країн. Але левова частка припадає на кілька напрямків.
- Польща — близько 5 млрд доларів (лідер за обсягом).
- Туреччина — понад 2,7 млрд.
- Німеччина — близько 2,4 млрд.
- Далі йдуть інші країни ЄС, Китай (переважно руда), Індія (олія), Єгипет (пшениця), Іспанія, Італія.
Європейський Союз у цілому залишається найбільшим ринком. Частка ЄС у товарному експорті перевищує 55 %. Сухопутні коридори через Польщу, Румунію та Словаччину стали критично важливими після 2022 року. Морські порти Великої Одеси знову працюють, але ризики там досі високі.
У практиці бачив, як одні й ті самі компанії паралельно відправляють зерно морем у Туреччину чи Єгипет, а кабель і меблі — фурами до Польщі та Німеччини. Така диверсифікація допомагає переживати періоди, коли один канал тимчасово «закривається».
Що впливає на обсяги і як змінюється структура
На експорт впливає кілька факторів одночасно. Урожай і погодні умови — класика. Логістика — вартість фрахту, доступність портів, пропускна здатність залізниці. Світові ціни на зерно, олію та метали. І, звісно, безпекова ситуація.
У 2025 році зменшилися поставки кукурудзи, пшениці, ріпаку та руди в фізичному вимірі. Натомість зросли обсяги соєвої олії, чорних металів, деревини та кабелів. Це вже не просто «сировинний» експорт. Частка переробленої продукції поступово збільшується, хоча й повільно.
Типова помилка новачків у експорті — недооцінювати сертифікацію та вимоги країн-покупців. Особливо це стосується продовольства. Фітосанітарні сертифікати, якість, маркування, умови транспортування — усе має бути ідеально. Інакше вантаж можуть розвернути на кордоні.
| Товарна група | Орієнтовна виручка 2025 (млрд $) | Основні товари |
|---|---|---|
| Продовольство та агро | 22,5 | Олія, кукурудза, пшениця, соя, птиця |
| Метали та вироби | 4,7 | Руда, прокат, чавун |
| Машини та обладнання | 3,6 | Кабелі, проводи, комплектуючі |
| Деревина та вироби | ~2,0 | Пиломатеріали, меблі, плити |
Цифри округлені й базуються на даних митниці та аналітичних оглядів Національного інституту стратегічних досліджень. Вони можуть трохи відрізнятися в різних джерелах через різну методологію, але загальна картина чітка.
Що варто знати тим, хто планує відправляти товар
Якщо ви самі займаєтеся експортом або тільки думаєте про це, зверніть увагу на кілька практичних моментів. По-перше, логістика. Морський шлях через Одесу, Чорноморськ і Південний досі найдешевший для великих партій зерна та олії. Але для менших обсягів або товарів з вищою доданою вартістю часто вигідніше працювати через Дунай або суходолом.
По-друге, документи. Митне оформлення, сертифікати походження, фітосанітарія, ветеринарні документи (для м’яса) — усе це займає час. Краще мати перевіреного брокера або власну команду, яка вже проходила цей шлях.
По-третє, валютні розрахунки та страхування. Ризики війни ніхто не скасовував. Багато експортерів використовують акредитиви, страхування вантажів і форвардні контракти, щоб хоч якось захиститися від курсових коливань і затримок.
У моїй практиці найчастіше «злітають» угоди саме через недооцінку логістичних термінів і вимог до якості. Краще один раз перестрахуватися і зробити додатковий аналіз, ніж потім з’ясовувати відносини з покупцем на іншому кінці світу.
Український експорт залишається переважно сировинним і агроорієнтованим. Але навіть у цих рамках видно зрушення — більше переробки, більше кабелів, більше деревини з доданою вартістю. Якщо тенденція збережеться, через кілька років структура може стати помітно різноманітнішою.
Для тих, хто шукає можливості: аграрний напрямок досі відкритий, але конкуренція висока. Металургія залежить від світових цін. А ось нішеві продукти, переробка та промислова кооперація з європейськими компаніями виглядають перспективніше в середньостроковій перспективі. Головне — рахувати не тільки ціну тонни, а й повну собівартість з урахуванням логістики та ризиків.
